Кабінет Міністрів України постановою від 31.05.2024 №632 затвердив для всіх українців єдину фіксовану ціну на електроенергію - 4,32 грн/кВт∙год незалежно від обсягу споживання.

     Цей тариф застосовуватиметься для:

- індивідуальних і колективних побутових споживачів; - інших клієнтів, які мають право на споживання електроенергії за цінами для побутових споживачів.

Для індивідуальних та колективних побутових споживачів в будинках та квартирах з електроопаленням з 1 жовтня по 30 квітня діятиме ціна:

- при споживанні до 2000 кВт∙год/міс включно – 2,64 грн/кВт∙год за весь обсяг;

- при споживанні понад 2000 кВт∙год/міс – 4,32 грн/кВт∙год за весь обсяг.

Нижче оприлюднюємо алгоритм дій для побутових споживачів, операторів систем розподілу та постачальників універсальних послуг для підтвердження обладнання житлового будинку електроопалювальною установкою в установленому порядку та можливості застосування фіксованої (зниженої) ціни на електричну енергію з 1 жовтня по 30 квітня (включно).

Алгоритм дій є спільною узгодженою позицією НКРЕКП, Міністерства енергетики України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Державної інспекції енергетичного нагляду України.

Як змінити постачальника електроенергії

     Зміна електропостачальника відбувається безоплатно. Для цього споживачу не потрібно отримувати згоду чинного постачальника. Чинний електропостачальник має постачати електроенергію до завершення терміну дії договору. Зміна постачальника відбувається протягом 21 дня.

Що необхідно зробити споживачу, щоб змінити постачальника

     1. Обрати постачальника з оптимальною ціною та умовами постачання.

     2. Надати заяву-приєднання до договору про постачання електроенергії новому електропостачальнику на умовах обраної комерційної пропозиції .

     3. Надати новому постачальнику пакет необхідних документів (персональні дані, документи про об’єкт електроживлення).

     4. Отримати від нового постачальника згоду щодо початку процедури зміни та укладення з ним договору про постачання електричної енергії (або обґрунтовану відмову та рекомендації). Новий електропостачальник на запит споживача повинен повідомляти його про етапи виконання процедури зміни електропостачальника.

     5. Отримати від попереднього електропостачальника рахунок за електричну енергію, на підставі прогнозних даних комерційного обліку (не пізніше ніж за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору.

     6. Допустити постачальника послуг комерційного обліку до знімання фактичних показів лічильника.

     7.Повністю розрахуватися з попереднім постачальником протягом 5 днів з дати отримання остаточного рахунку

     Якщо фактичні дані комерційного обліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 днів з дати отримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь попереднього електропостачальника.

     Якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник має протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви повернути споживачу надлишок коштів за реквізитами рахунка, вказаного споживачем у заяві.

Якими нормативно-правовими актами та документами керуватися при зміні постачальника

Процедура зміни постачальника електроенергії регламентована розділом IV Правил роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312). З нею можна ознайомитися за посиланням.

Споживач електричної енергії має право:

     - на приєднання власних електроустановок до мереж оператора системи або іншого власника електромереж у порядку, передбаченому Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі;

     - на вибір електропостачальника;

     - на вибір комерційних пропозицій з різними тарифними планами;

     - одночасно мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу за умови дотримання цих Правил та Кодексу комерційного обліку. При цьому договір про постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником;

     - купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами за Правилами ринку та на організованих сегментах ринку за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - додатково договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку в електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за цими Правилами;

     - отримувати якісні послуги з розподілу (передачі), постачання та комерційного обліку електричної енергії;

     - змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" та цими Правилами;

     - отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії;

     - отримувати інформацію щодо якості електричної енергії, тарифів (цін), порядку оплати, умов та режимів її розподілу та споживання;

     - на компенсацію, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання;

     - на відшкодування збитків відповідно до умов договору та законодавства України, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання та якості електричної енергії;

     - на звернення до електропостачальника з питання змін договірних умов у порядку, передбаченому цими Правилами;

     - на доступ до встановлених поза межами об'єкта споживача розрахункових засобів вимірювання та інформації, яка зберігається в первинній базі даних електронних багатофункціональних розрахункових засобів вимірювання;

     - на отримання від оператора системи відшкодування в межах обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які спільно зі споживачем використовуються оператором системи;

     - отримувати від відповідного електропостачальника інформацію, передбачену законодавством та умовами договору про постачання електричної енергії споживачу;

     - отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення цих змін та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником без оплати передбачених договором штрафних санкцій за його дострокове припинення;

     - на передачу функцій експлуатації своїх електроустановок на підставі окремого договору іншій організації, яка має право на здійснення такої діяльності;

     - на повернення від оператора системи розподілу, який розподіляє електричну енергію субспоживачу, коштів за розподіл необлікованої засобами вимірювальної техніки субспоживача електричної енергії, а від субспоживача - вартості цієї електричної енергії;

     - на доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених Правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

     - на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність субспоживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

     - встановлення у своєму приватному домогосподарстві генеруючої установки, призначеної для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, встановлена потужність якої(-их) не перевищує встановлену відповідно до закону та дозволену до споживання відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (та підтверджується паспортом точки розподілу (передачі) електричної енергії) зі споживачем, та на виробництво електричної енергії з такої установки без відповідної ліцензії;

     - продаж постачальнику універсальних послуг електричної енергії, що вироблена генеруючою установкою приватного домогосподарства, встановлена потужність якої(-их) не перевищує потужність, встановлену відповідно до закону та дозволену до споживання відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами;

     - непобутовий споживач, крім прав, визначених пунктом 5.5.1 цієї глави, має право на організацію додаткових площадок вимірювання за однією адресою згідно з узгодженими з відповідним оператором системи проектними рішеннями. При цьому проектом має бути виключена можливість приєднання до електричних мереж на додаткових (окремих) площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом;

     - побутові споживачі та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг відповідно до >Закону України

     Забруднення довкілля в розвинених країнах світу є предметом особливої уваги з боку як громадськості, так і державних органів, зокрема вивчається вплив на стан довкілля виробництва енергії. Все більше держав виділяють дотації своїм громадянам для придбання електричних автомобілів, перехід на сонячні батареї, відмову від подальшої експлуатації та будівництва теплових електростанцій.

     Споживання енергії пов’язане з усіма видами господарської діяльності людини: з опаленням будинків, приготуванням їжі, рухом транспортних засобів, промисловістю, сільськогосподарським виробництвом. В Україні зовсім інша ситуація. Тоді як увесь світ йде від теплових електростанцій, Україна збільшує закупівлю вугілля для ТЕС.

     Спалювання викопного твердого та рідкого палива супроводжується виділенням сірчистого, вуглекислого і чадного газів, а також оксидів нітрогену, пилу, сажі та інших забруднювальних речовин. Видобуток вугілля відкритим способом, як і торфорозробки, ведуть до зміни природних ландшафтів, а іноді й до їх руйнування. Розливи нафти і нафтопродуктів при видобутку і транспортуванні здатні знищити все живе на величезних територіях (акваторіях).

     Нижче розкривається вплив на довкілля різних джерел виробництва електроенергії.

     1. Вплив шкідливих викидів теплових електростанцій залежить від кількісних та якісних характеристик відходів, що утворюються у послідовному технологічному ланцюгу роботи станції.

Основними причинами, що призводять до катастрофічного стану довкілля є:
     - використання низькосортного палива;
     - застаріла технологія виробництва та обладнання;
     - висока енерго- та матеріаломісткість;
     - високий рівень концентрації промислових об’єктів;
     - несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних технологій виробництва;
     - відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення тощо) та низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об’єктів;
     - відсутність належного правового та економічного механізмів, які стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем;
     - відсутність належного контролю за охороною довкілля.

     2. Атомні електростанції і екологічні проблеми, що виникають при їх експлуатації

     З початком ядерної енергетики (кінця 1960 х років) вважалося, що енергетичні ядерні реактори достатньо безпечні, а системи стеження і контролю, захисні екрани і навчений персонал гарантують їх безаварійну роботу, а також вважалося, що ядерна енергетика є «екологічно чистою», оскільки забезпечує зниження викиду парникових газів при заміщенні енергетичних установок, що працюють на викопному паливі. Ілюзія про безпеку ядерної енергетики була зруйнована після декількох великих аварій у Великобританії, США і СРСР, апофеозом яких стала катастрофа на чорнобильській АЕС.

     Атомна енергетика є потенційно небезпечною через:

     можливі аварії на енергоустановках, що супроводжуються викидом у довкілля радіоактивних матеріалів; викиди близько 250 радіоактивних ізотопів в навколишнє середовище в результаті роботи ядерних реакторів. Ці радіоактивні частинки разом з водою, пилом, їжею і повітрям потрапляють в організми людей, тварин, викликаючи ракові захворювання, дефекти при народженні, зниження рівня імунної системи і збільшують загальну захворюваність населення, що проживає навколо ядерних установок.

     викиди криптону 85 бета-випромінювач (тип інертного газу), який змінює електропровідність атмосфери. Кількість криптону 85 в атмосфері (в основному за рахунок роботи АЕС) збільшується на 5 % у рік, і зараз його кількість в атмосфері в мільйони разів (!) вище, ніж до початку атомної ери. Цей газ в атмосфері поводиться як тепличний газ, вносячи тим самим внесок до антропогенної зміни клімату Землі;

     забруднення біосфери плутонієм. Зараз глобальне забруднення плутонієм приймає катастрофічні розміри: атомні реактори світу провели вже багато сотень тон плутонію (в 1941 році його було не більше 50 кг) – кількість більш ніж достатня для смертельного отруєння всіх людей, що живуть на планеті;

     радіоактивні відходи – найважливіша причина екологічної небезпеки, яка так і залишається невирішеною. На 424 цивільних ядерних енергетичних реакторах, що працюють у всьому світі, щорічно утворюється велика кількість низко-, середньо- і високорадіоактивних відходів.

     Радіоактивне забруднення супроводжує всі ланки складного господарства ядерної енергетики: видобуток і переробку урану, роботу АЕС, зберігання і регенерацію палива. Це робить атомну енергетику екологічно безнадійно брудною. З кожним десятиліттям відкриваються все нові небезпеки, пов’язані з роботою АЕС. Є всі підстави вважати, що і далі виявлятимуться нові дані про небезпеки від АЕС.

     3. Вплив водосховищ і гідроелектростанцій на природне середовище

Будівництво та експлуатація великих гідроелектростанцій приводить до:
     - відселення людей із зони затоплення;
     - знищення цінних видів прохідних і напівпрохідних риб, для яких греблі стають нездоланними перешкодами на шляху до нерестовища;
     - втрати лісів і високородючих заплавних земель;
     - збільшення ризику виникнення руйнівних землетрусів у передгірних і гірських районах;
     - підвищення ризику катастрофічних повеней у місцевостях, що знаходяться нижче за течією;
     - зміни ландшафтів і їх руйнування;
     - втрати джерел доходу частиною місцевого населення.

     Та все ж, розглядаючи дію ГЭС на навколишнє середовище, слід зазначити життєзберігаючу функцію ГЭС. Так вироблення кожного млрд. кВтч електроенергії на ГЭС замість ТЭС приводить до зменшення смертності населення на 100–226 люд./рік.

     4. Вплив відновлювальних джерел електроенергії

     Незважаючи на очевидні переваги, відновлювані джерела енергії також можуть негативно впливати на довкілля. Експлуатація станцій, які виробляють енергію за допомогою відновлюваних енергетичних джерел, пов'язана з вилученням з обігу значних земельних ділянок і, ймовірно, в майбутньому буде супроводжуватися тими чи іншими негативними наслідками для довкілля: змінами ландшафтів (вітряки, сонячні батареї), підвищеним рівнем шуму (вітряки), забрудненням ґрунтів (геотермальні енергоустановки та установки, які працюють на біомасі), згубними впливами на інші природні ресурси (припливно-відпливні електростанції). Крім того, ці енергоустановки зазвичай мають невелику потужність і можуть використовуватися не скрізь (вітряки, сонячні батареї, геотермальні і припливно-відпливні електростанції, метантенки).

     Енергія вітру є «механічною» енергією. Вона використовується з часів середньовіччя у вітряках та на вітрильних суднах. Сучасні вітрові електростанції ефективно перетворюють механічну енергію на електричну. Електроенергія, що виробляється у такий спосіб, набагато дорожча, ніж та, що виробляється тепловими електростанціями.

     З 1980 року потужність вітрових станцій зросла більше ніж у 3000 разів, особливо у Північній Америці та Західній Європі.

     Вітрові електростанції не забруднюють повітря хімікатами, але вони створюють шум. Тому, хоча розміщення великої кількості генераторів поруч сприяє ефективнішій експлуатації, багато людей вважають це неприйнятним. Ці електростанції працюють найефективніше при потужному вітрі, але вразливі до ураганів.

     Сонце є найпотужнішим джерелом енергії. Її вловлюванню перешкоджає необхідність у вилученні значних площ, де треба розмістити сонячні колектори та значні коливання кількості сонячного світла.

     В основному існують два способи використання цього джерела електроенергії. Перший – побудувати сонячні котельні. Вода в них кип’ятиться та випаровується за допомогою сонячної енергії, що спрямовується дзеркалами, а пара обертає турбіни. Сонячні котельні потребують великих площ, наприклад, одна електростанція на 80 мегават складається з 852 котелень, кожна з яких має діаметр 100 метрів. Другий спосіб полягає у використанні панелей з елементами, що перетворюють сонячну енергію одразу на електричну. Ці панелі не забруднюють довкілля, але створюють екологічні проблеми, коли стають відходами. Сонячні панелі можна пристосувати до індивідуальних потреб, що робить їх придатними для використання у господарстві. Вони працюють найефективніше у пустелі.

     Електроенергія геотермального походження теж утворюється, коли пара обертає турбіну. А нагріває воду до температури утворення пари термальна перегріта вода, яка знаходиться глибоко в надрах Землі. Термальна вода, зазвичай, не контактує з тією, що нагріває пару, – тепло передається через теплообмінювач. Тож, природна вода повертається у надра, а вторинно нагріта – до турбіни. Такі електростанції рентабельні лише там, де термальні води знаходяться на відносно невеликий глибині. До того ж, іноді їх будівництво викликає сейсмічні поштовхи.

     Енергія біомаси може утворюватись шляхом спалювання рослинної маси. Цей метод не є шкідливим для довкілля, оскільки викиди вуглекислого газу в атмосферу є незначними. Це відбувається тому, що кількість вуглекислого газу, яку поглинають рослини у процесі фотосинтезу, є такою ж, що й кількість, яка виділяється у процесі спалювання біомаси. Однак, у вугілля виділяється оксид карбону (чадний газ) та сажа.

     Крім цього, продуктивність турбіни невисока, що робить цей метод достатньо дорогим, а використання біомаси часто нерентабельним. Альтернативне рішення – переробити рослинну масу на газ, наприклад, метан. Його потім спалюють газові турбіни, які працюють більш ефективно. Цей спосіб має майбутнє там, де є багато відходів сільського господарства. Метанол та етанол, що утворюють в процесі ферментації біомаси, можуть використовуватись як пальне для автомобілів.

     В останні роки політики і населення висловлюють побоювання через загострення глобальних екологічних проблем, таких як кислотні опади та зміна клімату, а також оцінюючи наслідки впливу цих процесів на довкілля. І, хоча енергію можна одержувати екологічнішими способами, використовуючи відновлювані джерела енергії (сонця, вітру, термальних вод, деревини та відходів сільськогосподарського виробництва), необхідно усвідомлювати, що способу отримання енергії, який би зовсім не шкодив довкіллю, не існує.

     Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:

     1) об’єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку;

     2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи;

     3) споживач є стороною діючих договорів:

     про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;

     про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»;

     про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач.

     4) за усіма точками комерційного обліку на об’єкті (об’єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;

     5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики;

     6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.

     За наявності боргу у розмірі вартості електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник має право в установленому порядку розірвати договір про постачання електричної енергії споживачу згідно з його умовами.

     Контролюйте свої енерговитрати, змінюйте побутові звички, адже дотримуючись комплексного підходу до енергоефективності можна зекономити на сплаті рахунків.

     1) Переходьте на багатотарифні прилади обліку. З двозонним лічильником вночі дешевше обійдеться робота холодильника, бойлера, обігрівача, кондиціонера, зарядка акумуляторів ноутбука та інших електроприладів.

     2) Користуйтеся LED-лампами, які споживають до 10 разів менше електроенергії, ніж лампи розжарення.

     3) Вимикайте за собою навіть енергоефективне освітлення, коли виходите з кімнати. Якщо наводите лад вдома – помийте вікна. Це зменшить потребу в додатковому освітленні на 5%.

     4) Переважно користуйтеся зональними настільними лампами, бра та торшерами, щоб не витрачати енергію на повне освітлення приміщення.

     5) Датчики руху – можливість заощаджувати електроенергію, коли вона не потрібна. У багатоквартирних будинках їх варто встановити у коридорах, під’їзді, на сходах та інших місцях спільного користування. У приватному будинку – біля дверей та на подвір'ї.

     6) Користуйтеся побутовими електроприладами з класом енергоефективності не менше А або А+. Зверніть увагу на передбачені в них еко-функції.

     7) Коли не використовуєте прилади, вимикайте їх з розетки та не залишайте у режимі "сну". Після 100% зарядки гаджетів від'єднуйте їх від електромережі.

     8) Перевірте розташування холодильника. Відстань до стіни має бути не менше 5 см, інакше перевитрата енергії досягне 30%.

     9) Охолоджуйте їжу перед тим, як поставити її в холодильник. По-перше, гаряча каструля змусить холодильник працювати інтенсивніше, а по-друге, вона нагріє інші продукти, і вони можуть зіпсуватися.

     10) Оптимальна температура в холодильнику – від нуля до п’яти градусів тепла. Регулюйте її відповідно до температури на кухні та кількості продуктів.

     11) Кип'ятіть в електрочайнику лише необхідну кількість води. Також регулярно очищуйте його від накипу – це підвищить теплопровідність та зменшить споживання електроенергії.

     12) Не потрібно налаштовувати бойлер на максимальну температуру нагрівання – це зайві витрати та додаткове навантаження на прилад. Якщо користуєтесь ним щодня, не вимикайте із мережі, адже на підтримку температури витрачається менше енергії, ніж на нагрівання з нуля.

     13) Для електроплит обирайте посуд з кришкою. Так страва швидше приготується, а електроенергії буде спожито менше.

     14) Для економії під час прасування не потрібно пересушувати білизну, щоб праска не була довше ввімкненою та не споживала додаткові кіловат-години.

     15) Завантажуйте пральну та посудомийну машини на дозволений максимум та обирайте відповідний режим роботи. Неправильна програма може на третину знизити ефективність використання техніки.

     Кожен клієнт може вже зараз розпочати запровадження енергоощадливих технологій. Вони допомагають раціонально використовувати електроенергію і економити ваші кошти.

     У будь-якому віці та при будь-якому контакті з електроенергією життєво необхідно дбати про особисту безпеку, дотримуватись правил безпеки не лише самому, а й застерігати інших.

     ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО ЕЛЕКТРИКА МАЙЖЕ ЗАВЖДИ ПОРУЧ І КОНТАКТ ІЗ НЕЮ МОЖЕ ЗАКІНЧИТИСЬ ТРАГІЧНО!

     1) Заборонено підніматись на опори ліній електропередачі, відчиняти двері і проникати в приміщення електроустановок, втручатись в їхню роботу, накидати чи наближати до струмопровідних частин сторонні предмети.

     2) Заборонено рибалити, розпалювати вогнища, спалювати суху траву, вилазити на дерева поблизу повітряних ліній електропередачі та електрообладнання, діставати будь-які предмети, що застрягли між проводами.

     3) Заборонено садити дерева, складати дрова чи інші легкозаймисті матеріали під проводами повітряних ліній електропередачі.

     4) Заборонено самостійно зрізати гілки і дерева, які можуть впасти на проводи повітряних ліній електропередачі.

     5) Заборонено проводити земляні роботи в охоронних зонах кабельних ліній.

     6) Заборонено проїжджати машинами і механізмами, що мають загальну висоту більше 4,5 метра, під проводами ліній електропередачі.

     7) Заборонено підходити до обірваного дроту повітряної лінії, який лежить на землі чи звисає з опори, ближче, ніж на 8 м. Якщо з тих чи інших причин людина опинилась ближче, ніж на 8 метрів до обірваного проводу, необхідно відходити на безпечну відстань, переміщуючи ступні ніг по землі і не відриваючи їх одну від одної.

     Якщо Ви помітили обірвані проводи лінії електропередачі, відчинені двері трансформаторних підстанцій або як сторонні особи проникають в приміщення електроустановок чи піднімаються на опори, необхідно терміново повідомити розподільчу компанію, до мереж якої підключена ваша оселя.

ВДОМА ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ НЕ МЕНШ ВАЖЛИВІ!

     1) Заборонено доторкатися до дротів, ізоляція яких ушкоджена, користуватись зіпсованими вимикачами, розетками та вилками; витягати за шнур вилку з розетки; вставляти в розетку сторонні предмети.

     2) Не залишайте ввімкненими в мережу електроприлади, коли ними не користуєтесь або ідете з дому. Може статись коротке замикання, і, як наслідок — пожежа!

     3) Заборонено витирати електроприлади, розетки та вимикачі мокрою чи вологою ганчіркою, доторкатись до електроприладів мокрими руками, коли вони ввімкнені в електромережу.

     4) Не затискайте електропроводи дверима, віконними рамами; необхідно стежити, щоб дроти не потрапляли під ніжки столів та стільців; не можна прикріпляти електропровід до труб опалення, водопровідних, каналізаційних мереж та що-небудь вішати на електропроводку. Адже ізоляція проводу може пошкодитись.

     5) Необхідно чітко дотримуватись інструкції, коли користуйтесь електроприладами, а ремонтувати їх можуть виключно фахівці!

     6) Не можна застосовувати домашні електроприлади в сирих приміщеннях.

     Перша дія, яку потрібно зробити, коли помітили, що з приладу йде дим, видно іскринки чи чути запах плавленої пластмаси — це вимкнути прилад з електромережі. Якщо біля розетки горить, і неможливо вимкнути, то потрібно відключити вимикач — він розташований біля лічильника.

     У домашньому господарстві застосовуються телевізори, пральні машини, електроінструмент, електроплити, праски тощо, які живляться від мережі 220 В і яку помилково вважають безпечною. Невміле або необережне застосування побутової техніки несе загрозу здоров’ю і життю людей та може привести до електротравми або нещасного випадку.

     Електричний струм вражає раптово, при потраплянні в коло проходження струму, тобто коли людина з однієї сторони доторкається неізольованого проводу, металевого корпусу електроприладу з несправною ізоляцією або металевого предмета, який знаходиться під напругою, а з іншого боку – землі, заземлених предметів, труб тощо. Враження електричним струмом може настати і через інші провідники, при наближенні на недопустимо близьку, небезпечну відстань до проводу (шини РП) діючої електроустановки, повітряної лінії (ПЛ).

     Небезпека ураження в таких випадках значно зростає в сиру погоду. Електротравма може виникнути при потраплянні під "крокову напругу", яка виникає при обриві і падінні на землю проводів ПЛ. Ступінь небезпеки враження електричним струмом в багатьох випадках залежить від характеру приміщень, де знаходиться людина.

     До приміщень з підвищенню небезпекою відносяться балкони, ванні кімнати, кухні, підвали, житлові приміщення із земляною підлогою, бані, металеві гаражі, парники, приміщення для худоби.

     Якщо людина потрапила під напругу, необхідно негайно вимкнути електроприлад чи електроустановку. Це можна зробити як за допомогою вимикача чи рубильника, так і перерубавши дріт сокирою чи лопатою з сухим дерев’яним держаком. Інший варіант – відтягти постраждалого з небезпечної зони за допомогою сухої мотузки, палиці, дошки тощо. У випадку відсутності згаданих предметів, людину можна витягати за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад, за поли піджака чи куртки, уникаючи при цьому контактів з металевими елементами одежі та відкрити ділянками тіла потерпілого та невідкладно викликати лікаря.

     У разі неможливості швидкого вимкнення електроустановки необхідно звільнити потерпілого від дії струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому в будь-яких випадках той, хто надає допомогу, не повинен контактувати з потерпілим або зі струмоведучими частинами без належних засобів захисту.

Ціна на енергоносії в ЄС залежить від низки різних умов попиту та пропозиції, включаючи геополітичну ситуацію, національний енергетичний баланс, диверсифікацію імпорту, витрати на мережу, витрати на охорону навколишнього середовища, суворі погодні умови або рівні акцизів і податків.

Тарифи на електроенергію або схеми цін відрізняються від одного постачальника до іншого. Вони можуть бути результатом узгоджених контрактів, особливо для великих непобутових споживачів. Для невеликих споживачів вони зазвичай встановлюються відповідно до низки характеристик, включаючи кількість спожитої електроенергії. Більшість тарифів також включає певну форму фіксованої плати. Тому єдиної ціни на електроенергію немає.

Крім того, на ціни на електроенергію певною мірою впливає ціна на первинне паливо та, останнім часом, вартість сертифікатів на викиди вуглекислого газу (CO 2). У 2019 році Єврокомісія представила пакет «Чиста енергія для всіх європейців». Комісія завершила комплексне оновлення своєї енергетичної політики, щоб полегшити перехід від викопного палива до більш чистої енергії та виконати зобов’язання ЄС щодо скорочення викидів парникових газів у рамках Паризької угоди.

Законодавчі пропозиції охоплюють широкий спектр політичних сфер, включаючи клімат, енергетику, транспорт і оподаткування, встановлюючи шляхи, за допомогою яких Комісія досягне своєї оновленої мети до 2030 року в реальних умовах.

Щоб порівняти ціни за час і між державами-членами ЄС, ми наводимо інформацію про діапазони споживання для побутових споживачів і для непобутових споживачів. Ціни на електроенергію для побутових споживачів розподілені на п’ять різних груп споживання, а для непобутових споживачів – на сім різних груп споживання.

Зібрані ціни охоплюють середні ціни за шість місяців (півріччя або півріччя) з січня по червень (перше півріччя) і з липня по грудень (друге півріччя) кожного року. Ціни включають базову вартість електроенергії, плату за передачу та розподіл, оренду лічильників та інші послуги. Одиницею ціни електроенергії є євро за кіловат-годину (€ за кВт-год).

Джерело №1 Джерело №2

Більше інформації можна знайти тут

Загальний порядок зняття показів засобів вимірювання спожитої електричної енергії

     Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року, обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

     Зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

     Індивідуальні побутові споживачі зобов’язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об'єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД) в один із таких способів:

     Зчитані та передані дані з лічильників протягом періоду, що починається за два календарні дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій календарний день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються даними на перше число календарного місяця.

     Зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника в будь-який інший день календарного місяця за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації шляхом дистанційного зчитування лічильника є вихідними даними для визначення даних комерційного обліку на перше число місяця шляхом додавання (віднімання) величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою зчитування показів та першим числом календарного місяця.

     У разі неотримання до початку четвертого календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, показів лічильника та за умови, що лічильник електричної енергії не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний обсяг розподілу та споживання електричної енергії по споживачу за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

     Якщо за підсумками наступного місяця споживач надасть покази лічильника, визначення фактичного обсягу розподілу та споживання електричної енергії за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показів та показів, на які споживачу здійснено розрахунки.

     Зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв'язку.

     Непобутові та колективні побутові споживачі зобов'язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць.

     У разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

     Перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду ЗКО.

     Середньодобовий обсяг споживання електричної енергії для цілей розрахунків визначається на основі фактичних даних (показів) лічильника(ів), зафіксованих за період між двома послідовними зчитуваннями показів, та кількості днів між цими зчитуваннями показів в аналогічному періоді попереднього року або, у разі відсутності відповідних даних за попередній рік, за згодою сторін на основі фактичних даних (показів) лічильника за попередній розрахунковий місяць.

     У разі використання багатозонних (багатотарифних) або інтервальних (погодинних) лічильників середньодобовий обсяг споживання визначається для кожної тарифної зони або години доби.

     У разі проведення споживачем розрахунків за спожиту електричну енергію згідно з показами встановленого на його об'єкті багатотарифного лічильника обсяг спожитої електричної енергії визначається відповідно до питомої ваги обсягу електричної енергії, що спожита у відповідній зоні доби протягом розрахункового періоду, до загального обсягу спожитої електричної енергії в цьому періоді.

     Результати зчитаних показів лічильника зазначаються на корінці останнього платіжного документа (із зазначенням дати проведення зчитування) та мають бути доступними споживачу в персональному кабінеті на сайті оператора системи або ППКО.

     Дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

     У разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Водночас індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику.

     Оператор системи/ППКО має забезпечити протягом п’яти робочих днів від дня отримання відповідного повідомлення проведення перевірки вказаних у рахунку показів лічильника, а в разі потреби протягом 20 робочих днів забезпечити перевірку лічильника та, у разі потреби, виправити помилкові дані, та проінформувати споживача про результати перевірки. Електропостачальник, оператор системи та споживач за ініціативою однієї зі сторін оформлюють акт звірки спожитої та сплаченої електричної енергії відповідно до отриманих фактичних показів ЗКО.

     У разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг електричної енергії, спожитої споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, за згодою сторін визначається на підставі показів технічних (контрольних) лічильників електричної енергії, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії та надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.

     Розрахований оператором системи/ППКО обсяг електричної енергії включається до корисного відпуску електричної енергії споживачу та враховується сторонами шляхом перерахунку відповідного фізичного балансу електричної енергії за період порушення роботи вузла обліку.

     Датою початку періоду порушення роботи вузла обліку вважається перший день поточного розрахункового місяця, у якому було виявлено це порушення, або час та день, зафіксовані ЗКО або АСКОЕ.

     За день відновлення роботи вузла обліку приймається день підписання оператором системи, ППКО та споживачем акта технічної перевірки та пломбування вузла обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт, підключення ЗКО та їх налаштування (за необхідності).

     У разі заміни та/або повірки лічильників, вимірювальних трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії упродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за показами лічильника, що встановлений оператором системи на заміну знятого, або за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії.