Інформація для клієнтів

Загальні умови електропостачання
 

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:
1) об’єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку;
2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи;
3) споживач є стороною діючих договорів:

  • про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;

  • про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»;

  • про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач.

4) за усіма точками комерційного обліку на об’єкті (об’єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;
5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики;
6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.
За наявності боргу у розмірі вартості електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник має право в установленому порядку розірвати договір про постачання електричної енергії споживачу згідно з його умовами.

Порядок зміни електропостачальника

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.
Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб’єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі.
Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення.
Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.
Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Права споживачів

Споживач електричної енергії має право:
1) на приєднання власних електроустановок до мереж оператора системи або іншого власника електромереж у порядку, передбаченому Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі;
2) на вибір електропостачальника;
3) на вибір комерційних пропозицій з різними тарифними планами;
4) одночасно мати більше одного укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу за умови дотримання цих Правил та Кодексу комерційного обліку. При цьому договір про постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником;


5) купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами за Правилами ринку та на організованих сегментах ринку за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - додатково договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку в електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об’єктах розподіленої генерації, за цими Правилами;
6) отримувати якісні послуги з розподілу (передачі), постачання та комерційного обліку електричної енергії;
7) змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» та цими Правилами;
8) отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії;
9) отримувати інформацію щодо якості електричної енергії, тарифів (цін), порядку оплати, умов та режимів її розподілу та споживання;
10) на компенсацію, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання;
11) на відшкодування збитків відповідно до умов договору та законодавства України, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання та якості електричної енергії;
12) на звернення до електропостачальника з питання змін договірних умов у порядку, передбаченому цими Правилами;
13) на доступ до встановлених поза межами об’єкта споживача розрахункових засобів вимірювання та інформації, яка зберігається в первинній базі даних електронних багатофункціональних розрахункових засобів вимірювання.

Вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії

 

Споживання енергії пов'язане з усіма видами господарської діяльності людини: з опаленням будинків, приготуванням їжі, рухом транспортних засобів, промисловістю, сільськогосподарським виробництвом.
Освоєння різних запасів енергії у світовому масштабі призвело до безпрецедентного зростання рівня життя. Нині люди настільки залежні від енергії, що важко уявити, як би вони вижили без неї.
Ми не замислюємося про, те, звідки береться енергія, допоки у нас не відключають світло або опалення. Якщо ж це трапляється, ми не можемо повноцінно жити чи працювати.
Джерела енергії класифікуються таким чином:
1. Викопне паливо (вугілля і горючі сланці, нафта, природний газ);
2. Ядерна і термоядерна енергія;
3.відновлювані енергетичні ресурси (енергія води, вітру, сонця, термальних вод, деревини, торфу тощо).
Виробництво енергії істотно впливає на стан довкілля. Спалювання викопного твердого та рідкого палива супроводжується виділенням сірчистого, вуглекислого і чадного газів, а також оксидів нітрогену, пилу, сажі та інших забруднювальних речовин. Видобуток вугілля відкритим способом, як і торфорозробки, ведуть до зміни природних ландшафтів, а іноді й до їх руйнування. Розливи нафти і нафтопродуктів при видобутку і транспортуванні здатні знищити все живе на величезних територіях (акваторіях).
Не кращим чином на ландшафтах, рослинному і тваринному світі позначається створення інфраструктури, необхідної для вугле-, нафто-та газовидобутку.


Атомна енергетикає потенційно небезпечною через можливі аварії на енергоустановках, що супроводжуються викидом у довкілля радіоактивних матеріалів. Ядерні відходи залишаються небезпечними протягом сотень і тисяч років. Особливо актуальною ця тема є для України, котра постраждала від наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС.
В останні роки політики і населення висловлюють побоювання через загострення глобальних екологічних проблем, таких як кислотні опади та зміна клімату, а також оцінюючи наслідки впливу цих процесів на довкілля. І,хоча енергію можна одержувати екологічнішими способами, використовуючи відновлювані джерела енергії (сонця, вітру, термальних вод, деревини та відходів сільськогосподарського виробництва), необхідно усвідомлювати, що способу отримання енергії, який би зовсім не шкодив довкіллю, не існує.
У цій ситуації найраціональнішим рішенням слід вважати енергозбереження. Саме воно повинно стати пріоритетним у стратегії розвитку будь-якої країни, адже запаси традиційних джерел енергії обмежені.
Негативний вплив на довкілля різних видів діяльності, пов’язаних з виробництвом енергії полягає в наступному:
видобуток вугілля відкритим способом призводить до зміни природного ландшафту і навіть до його руйнування;
спалювання викопного палива супроводжується виділенням сірчистого, вуглекислого та чадного газів, а також оксидів нітрогену, пилу, сажі та інших забруднюючих речовин;

використання атомної енергії приводить до ризику аварій, подібних до Чорнобильської, які, супроводжуються викидом радіоактивних речовин у природне середовище та викликають проблеми переробки ядерних відходів та їх захоронення, що обходиться дуже дорого і не має надійного інженерного рішення;
будівництво та експлуатація великих гідроелектростанцій приводить до: відселення людей із зони затоплення; знищення цінних видів прохідних і напівпрохідних риб, для яких греблі стають нездоланними перешкодами на шляху до нерестовища; втрати лісів і високородючих заплавних земель; збільшення ризику виникнення руйнівних землетрусів у передгірних і гірських районах; підвищення ризику катастрофічних повеней у місцевостях, що знаходяться нижче за течією; зміни ландшафтів і їх руйнування; втрати джерел доходу частиною місцевого населення.
Незважаючи на очевидні переваги, відновлювані джерела енергії також можуть негативно впливати на довкілля. Експлуатація станцій, які виробляють енергію за допомогою відновлюваних енергетичних джерел, пов'язана з вилученням з обігу значних земельних ділянок і, ймовірно, в майбутньому буде супроводжуватися тими чи іншими негативними наслідками для довкілля: змінами ландшафтів (вітряки, сонячні батареї), підвищеним рівнем шуму (вітряки), забрудненням ґрунтів (геотермальні енергоустановки та установки, які працюють на біомасі), згубними впливами на інші природні ресурси (припливно-відпливні електростанції). Крім того, ці енергоустановки зазвичай мають невелику потужність і можуть використовуватися не скрізь (вітряки, сонячні батареї, геотермальні і припливно-відпливні електростанції, метантенки).
Енергія вітру є «механічною» енергією. Вона використовується з часів середньовіччя у вітряках та на вітрильних суднах. Сучасні вітрові електростанції ефективно перетворюють механічну енергію на електричну. Електроенергія, що виробляється у такий спосіб, набагато дорожча, ніж та, що виробляється тепловими електростанціями.
З 1980 року потужність вітрових станцій зросла більше ніж у 3000 разів, особливо у Північній Америці та Західній Європі.
Вітрові електростанції не забруднюють повітря хімікатами, але вони створюють шум. Тому, хоча розміщення великої кількості генераторів поруч сприяє ефективнішій експлуатації, багато людей вважають це неприйнятним. Ці електростанції працюють найефективніше при потужному вітрі, але вразливі до ураганів.
Сонце є найпотужнішим джерелом енергії. Її вловлюванню перешкоджає необхідність у вилученні значних площ, де треба розмістити сонячні колектори та значні коливання кількості сонячного світла.
В основному існують два способи використання цього джерела електроенергії. Перший – побудувати сонячні котельні. Вода в них кип’ятиться та випаровується за допомогою сонячної енергії, що спрямовується дзеркалами, а пара обертає турбіни. Сонячні котельні потребують великих площ, наприклад, одна електростанція на 80 мегават складається з 852 котелень, кожна з яких має діаметр 100 метрів. Другий спосіб полягає у використанні панелей з елементами, що перетворюють сонячну енергію одразу на електричну. Ці панелі не забруднюють довкілля, але створюють екологічні проблеми, коли стають відходами. Сонячні панелі можна пристосувати до індивідуальних потреб, що робить їх придатними для використання у господарстві. Вони працюють найефективніше у пустелі.

Електроенергія геотермального походження теж утворюється, коли пара обертає турбіну. А нагріває воду до температури утворення пари термальна перегріта вода, яка знаходиться глибоко в надрах Землі. Термальна вода, зазвичай, не контактує з тією, що нагріває пару, -тепло передається через теплообмінювач. Тож, природна вода повертається у надра, а вторинно нагріта – до турбіни.
Такі електростанції рентабельні лише там, де термальні води знаходяться на відносно невеликий глибині. До того ж, іноді їх будівництво викликає сейсмічні поштовхи.
Енергія біомаси може утворюватись шляхом спалювання рослинної маси. Цей метод не є шкідливим для довкілля, оскільки викиди вуглекислого газу в атмосферу є незначними. Це відбувається тому, що кількість вуглекислого газу, яку поглинають рослини у процесі фотосинтезу, є такою ж, що й кількість, яка виділяється у процесі спалювання біомаси. Однак, у вугілля виділяється оксид карбону (чадний газ) та сажа.
Крім цього, продуктивність турбіни невисока, що робить цей метод достатньо дорогим, а використання біомаси часто нерентабельним. Альтернативне рішення –переробити рослинну масу на газ, наприклад, метан. Його потім спалюють газові турбіни, які працюють більш ефективно. Цей спосіб має майбутнє там, де є багато відходів сільського господарства. Метанол та етанол, що утворюють в процесі ферментації біомаси, можуть використовуватись як пальне для автомобілів.

 

 

За матеріалами сайту: http://www.osce.org

 

Загальноукраїнська інформація та статистична інформація європейських інституцій у сфері електричної енергії

На виконання пункту 2 постанови НКРЕКП від 30.03.2017 № 464 «Про щорічне забезпечення споживачів ключовою інформацією про послуги у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оприлюднює загальноукраїнську інформацію та статистичну інформацію європейських інституцій з метою надання споживачам ключової інформації про споживання ними енергоресурсів, яка має бути використана постачальниками електричної енергії, які здійснюють постачання електричної енергії побутовим споживачам, для заповнення відповідної форми (додаток 1 до постанови № 464).

 

Середньомісячне споживання у 2020 році на одне домогосподарство

 

 

Населення

Населення з електроопаленням

фізичні одиниці, кВт∙год

Середнє по Україні

168

954

Середнє по країнах ЄС*

302

Середнє по Польщі*

165

Середнє по Угорщині*

235

Середнє по Словаччині*

240

Середнє по Румунії*

144

Середнє по Молдові*

н/д

 

* за офіційними даними, наведеними на сайті Євростат станом на 31.12.2019.

 

Порівняння тарифів на електричну енергію для населення, грн/кВт∙год (з податками)**

 

Україна

Румунія

Польща

Словаччина

Чехія

1,26

4,17

4,22

4,82

5,27

 

** використано курс НБУ за І півріччя 2020 року, 1 євро = 28,60 грн.

 

Структура ринкового тарифу на електричну енергію для населення у 2020 році

 

Виробництво електроенергії (генерація), 56 %

Дистрибуція, 44 %

 

Структура виробництва електричної енергії в Україні по видах генерації у 2020 році, %

 

 

НАЕК «Енергоатом»

ТЕС

ГЕС

ТЕЦ

«Зелена» енергія

Частка у загальному обсязі виробництва

51,6 %

26,6 %

5,0 %

9,5 %

7,3 %

Частка у загальній вартості

 

SAIDI, тривалість перерв в електропостачанні у 2020 році, хвилин

 

Тривалість перерв, хв

Україна

Країни ЄС

планові

непланові

планові

непланові

484

816

160

102

 

Інформація щодо тривалості перерв в електропостачанні (SAIDI) у розрізі операторів систем розподілу в 2020 році

 

 

№ з/п

Ліцензіати з розподілу електричної енергії

SAIDI, тривалість перерв в електропостачанні у 2020 році, хвилин

З вини компаній (планові без попереджень переривання та переривання, пов’язані з технологічними порушеннями в електропостачанні)

Внаслідок запланованих з попередженням споживачів переривань

1

АТ «Вінницяобленерго»

928

361

2

ПрАТ «Волиньобленерго»

1 206

406

3

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»

441

410

4

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» *

1 093

650

5

АТ «Житомиробленерго»

768

455

6

ПрАТ «Закарпаттяобленерго»

1 046

317

7

ПАТ «Запоріжжяобленерго»

510

465

8

ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»

156

92

9

ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні  електромережі»

654

343

10

ПрАТ «Кіровоградобленерго»

697

702

11

ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» *

2 275

611

12

ПрАТ «Львівобленерго»

1 021

376

13

АТ «Миколаївобленерго»

675

756

14

АТ «ДТЕК Одеські електромережі»

1 226

655

15

АТ «Полтаваобленерго»

604

717

16

АТ «Прикарпаттяобленерго»

656

805

17

ПрАТ «Рівнеобленерго»

753

691

18

АТ «Сумиобленерго»

1 011

522

19

ВАТ «Тернопільобленерго»

518

182

20

АТ «Харківобленерго»

1 087

288

21

АТ «Херсонобленерго»

951

1876

22

АТ «Хмельницькобленерго»

988

148

23

ПАТ «Черкасиобленерго»

457

636

24

АТ «Чернівціобленерго»

872

573

25

АТ «Чернігівобленерго»

1 342

217

26

ДПЕМ ПрАТ «Атомсервіс»

0

4

27

ДП «Регіональні електричні мережі»*

844

892

28

ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»

55

320

29

ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі»*

1

48

30

АТ «Укрзалізниця»

267

234

31

ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»

268

579

32

ТОВ «Нафтогаз тепло»**

0

44

В середньому по Україні

816

484

* - у 2020 роках дані без врахування окремих районів Донецької і Луганської областей.
** -  дані за IV квартал 2020 року.
*** Джерело: https://www.nerc.gov.ua/?id=60579